Всесвітній день вишиванки: Вишиванка - духовна броня українців. Захищаємо своє. Україна - броня світу!

Гасло цьогорічного Дня Вишиванки ’’Вишиванка - духовна броня України. Захищаємо своє.’’

В кожного українця є в календарі важливі дати, які не скасовуються за жодних умов. Це - День Незалежності, День захисників та захисниць України, День Соборності, Різдво та Великдень.
Ми щиро сподіваємося, що День вишиванки також у цьому списку.
За 16 років існування свята ми не скасовували його жодного разу - ані в 2014-2015 роках, ані під час епідемії коронавірусу. Бути цьому красивому і улюбленому мільйонами українців Дню і під час повномасштабної російської антиукраїнської війни.
Адже сьогодні наш народ захищає не лише фізичні кордони України, а й духовно-культурні. Вишиванка є духовною бронею українців. Вишита сорочка була, є та буде символом нашої ідентичності, віри, надії, любові, боротьби, а головне - перемоги. Перемоги над злом, яке, трансформуючись з російської імперії в період радянської окупації, а згодом - в рф, не змінило своєї сутності. І навіть навпаки - наростило ядерну ненависть до всього українського - від книги до школи, від дитячої вишиваночки до пологового будинку, від маленького села до людного мегаполісу.
Московія чинить геноцид проти українців, але раби ніколи не переможуть вільних людей.
Україна - броня світу.
Українці - єдині, відважні, працьовиті.
Українці по-справжньому вміють цінувати свою культуру. І багатотисячні вишиванкові марші - одне із підтверджень. Втім, цього року ми закликаємо українців в Україні задля безпеки не організовувати велелюдних багатотисячних заходів, бути уважними та обов’язково реагувати на повітряну тривогу. А ось для українців закордоном цьогоріч буде багато завдань: організація масових мітингів на підтримку України, виставок традиційної та сучасної української культури, кінопоказів, велика акція «Вишиванка для друга України» (вишита сорочка в подарунок іноземним політикам, які підтримують нашу державу).

Підтримати українське військо можна тут: https://www.comebackalive.in.ua/
Підтримати велику мрію, яка вже напівшляху до реалізації, - створення надсучасного технологічного Музею української вишиванки, можна тут: https://www.denvyshyvanky.com/donate/

Історія вишивки на території сучасної Україні бере початок ще до нашої ери. Люди протягом століть створювали та удосконалювали різні техніки вишиття. Кожен орнамент на сорочці був не просто так, а мав особливе місце, значення та магію, оскільки українці вірили, що той чи інший візерунок несе певну захисну силу від біди та нечистої сили. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника.
Деталі і тематика орнаменту вишиванок унікальні для кожного історичного регіону України. За словами фахівців, найбільш впізнаваною сьогодні є Борщевська та Полтавська вишивка.
На початок ХХ століття, коли українська нація почала боротьбу за свої політичні права, вишиванка стала використовуватися як патріотичний та культовий одяг, символ української ідентичності.
Величезний внесок у популяризацію вишиванки вніс український письменник і політик Іван Франко, який вів світське життя і славився своєю любов'ю до національного одягу. Вважається, що Франко дав початок тренду носити вишиванку з європейським костюмом. За спогадами сучасників, у письменника було кілька десятків вишиванок, більшість з яких йому подарували друзі та знайомі.
У давнину українці виражали себе завдяки вишитій на чоловічій або жіночій сорочці візерунком. Носили повсякденні та святкові сорочки. Вишиванки з новою хвилею ожили серед українців. У кожному регіоні країни жила певна етнічна група, яка мала притаманні своїй місцевості візерунки та традиції.

Всесвітній День вишиванки: від студентської акції до 100 країн

Щороку третього четверга травня відзначають Всесвітній день вишиванки. Але так було не завжди. Народилося свято в стінах Чернівецького університету імені Юрія Федьковича 16 років тому зі студентського флешмобу – група друзів вирішила прийти на пари у вишитих сорочках. І якщо тоді на них дивилися, мов на білих ворон, то вже за рік долучилися інші виші, міста, а нині вишиванки у цей день вдягають у понад сотні країн світу. А саме свято складається з сотень акцій та проектів.

Історія меншості. Світового масштабу
16 років тому студентка істфаку Чернівецького національного університету Леся Воронюк побачила на перерві друга Ігоря Житарюка у вишиванці. Іноді вона також одягала на пари вишиту сорочку.
«Треба розуміти, що тоді вишиті сорочки носила молодь проукраїнська, інтелігентна, прогресивна, але водночас прогресивні молоді люди – в меншості, а тому мають триматися разом. Це історія про якихось білих ворон», – згадує засновниця свята.
Історія білих ворон набула світового поширення не одразу. Спершу це була група студентів і кілька викладачів. Відтак до свята приєднувалися інші виші, міста, потім – країни. Через українську діаспору свято почало розростатися спершу на Італію, Францію, Німеччину, Канаду, тепер День вишиванки відзначають на всіх континентах, у понад ста країнах. 
«Мені складно сказати, де нині не святкують День вишиванки. Його відзначають навіть в Антарктиді на нашій дослідницькій станції Вернадського. Навіть є відео миле: науковець у вишиванці записує привітання, повз нього проходить пінгвін, поки без вишиванки, – усміхається Леся. – Ми іноді жартуємо, що нам потрібно ще вишиванку передати на Марс через Айлона Маска, думаю, він візьме її з собою в перший політ. Все, про що ми жартували, за кілька років здійснювалось». 
У 2011 році – на шостий рік свята – у вишиванку «вбрали» Чернівецький університет, а в самому місті встановили Рекорд України, зібравши 4189 осіб у вишиванках в одному місці.
У 2015 започаткували акцію «Подаруй вишиванку захиснику». Українським воїнам передали пів тисячі вишитих сорочок. 
«Бувало, на початку двохтисячних люди, побачивши мене у вишиванці в транспорті, запитували: «О, а ви виступати їдете? У вас концерт?» Тобто одягати вишиту сорочку в будень чи без особливої причини було зовсім незвично.  Але нам вдалося  відновити в українців звичку одягати вишиванки. І зараз дивно побачити у День вишиванки людину не в сорочці. Пам’ятаю, як їду в метро і роздивляюся сорочки людей. І вони на мою дивляться. Ви зустрічаєтеся поглядами і всміхаєтеся. Ці усмішки, ці компліменти, це відчуття близькості по духу надихає», – розповідає співзасновник свята Олександр Ткачук.
У 2016 у вишиванку одягнули і Либідь, яка разом із братами стоїть на Майдані Незалежності. А ще протягом двох років в столичній підземці та на вулицях українських міст проводили публічні лекторії про історію українського строю.
Коли свято стало масовим, певне коло етнографів та музейчиків звинуватило організаторів Дня вишиванки в тому, що… зробили вишиті сорочки надто популярними. 
«На їхню думку, вишиті сорочки мають бути в музеях, у скринях. Але дуже важливо виховувати суспільство загалом. Ми не робимо заходи «свої для своїх», а намагаємося працювати з широкою аудиторією. Розповідаємо про українську культурну спадщину цікаво і натхненно. Ми працюємо з етнографами, дослідниками, колекціонерами – каже Воронюк. – Маємо шалений запит із закордону. Звертаються, скажімо, з української недільної школи у Португалії чи організації українців ОАЕ, намагаються зорганізувати якісний культуринй захід про Україну. Ми допомагаємо. Важливо, щоб іноземці чули нашу версії нашої історії, а не нав’язану російською гібридною війною.

День вишиванки у Львові

Цьогоріч День вишиванки відзначать 19 травня. Більшість львівських подій, приурочених до цієї дати, мають благодійний характер.
Львівський кіноцентр спільно з Управлінням молоді та спорту Львівської ОДА запрошує на показ документального фільму про вишиванки "Спадок нації".
Благодійний показ розпочнеться о 17:30 виступами співорганізаторів, науковця, співробітника Музею "Територія Терору" Юрія Коденка, кандидата філологічних наук, поета Назара Данчишина.
Вхід за благодійними пожертвами. Дрес-код вишиванка. Зібрані кошти передадуть на потреби 46-ї бригади ЗСУ.
У фільмі дві сюжетні лінії. Перша, етнографічна, показує неймовірне різноманіття унікальних орнаментів, технік вишивки, крою, що залежать від регіону побутування сорочок. Друга – це історії людей, життя яких змінила вишиванка: врятувала, поєднала, стала символом нескореності чи останньою надією.
Фільм знімали у шести країнах світу. Режисер стрічки – Олександр Ткачук, сценаристка – засновниця та ініціаторка свята Леся Воронюк.

Благодійна лекція керівниці етногалереї.
Власниця відомої львівської етногалереї Роксоляна Шимчук, яка нещодавно "вдягала" українських учасників Євробачення гурт Kalush orchestra, оголосила про можливість проведення благодійної онлайн-лекції для організацій:
"Одна відома ІТ-компанія звернулася до мене з проханням провести для працівників лекцію до Всесвітнього дня вишиванки! Тема довільна - специфіка регіонів, значення символів тощо... Лекція відбуватиметься в офісі компанії з прямою трансляцією у інших філіях. Коли постало питання про оплату, то вже на другій хвилині розмови ми дійшли згоди - я читатиму лекцію безкоштовно, а вони зроблять благодійний внесок на ЗСУ за вказаним рахунком.
На таких умовах радо проведу подібну лекцію для будь-якої компанії України! Зацікавлених прошу писати у приват чи на сторінку галереї. Повірте! Розмова буде цікавою! Натхнення у мене буде, як ніколи! З подібною пропозицією звернувся ще один відомий банк України!"

Відкриття виставки фотолистівок мисткині-вишивальниці
Мисткиня-вишивальниця Ксенія Шпилька з Сум відкриє виставку "Від Мистецтва до Перемоги" у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука (на пл.Ринок,9). Початок - о 16:00. "Від Мистецтва до Перемоги" - спільний проєкт Ксенії Шпильки та Мережі захисту національних інтересів «АНТС», яка підтримує локальних українських виробників та малих підприємців.
"За формою мої вироби - вишиванки сучасного, здебільше, спортивного стилю, та за змістом - це зв'язок поколінь, глибока сутність символізму. Кожна вишиваночка унікальна, а їх вже понад 200. У кожній - часточка моєї любові до України. Ідея поєднати у світлинах вишивку з елементами війни виникла спонтанно, коли чоловік повернувся на вихідні зі служби. Отримавши схвальні відгуки за перші роботи, подальші фотокомпозиції я вже вигадувала свідомо, з метою створити свою маленьку колекцію. Що до висловів під світлинами - вони також мої власні - це ще один спосіб розкрити силу гідності та української звитяги. Не знаю, як довго триватиме військове протистояння, та я твердо переконана, що зло має бути покаране, знищене та відправлене в небуття."

Відбудеться акція з нагоди ДНЯ ВИШИВАНКИ.у Зимній Воді  На вас чекає цікава зустріч з відомою львівською мисткинею Мартою Кулинич-Новицькою, яка поділиться своїм досвідом та представить власні роботи в техніці художня гладь, а Ірина Вдович – вишивку стрічками. На наймолодших учасників чекає аквагрим та фотозона. 
Свято відбудеться на території Народного дому с. Зимна Вода, вул. Шухевича, 81. Початок о 15:00.

День вишиванки-2022 у містах заходу України
Чернівці - місто, де заснували свято ще 16 років тому. Відтак у ньому запланували насичену програму. Так, широкому загалу представлять копію вишиванки Степана Бандери, святковий концерт, безкоштовний показ фільму "Спадок нації".

Топ-10 цікавих фактів про вишиванку

• Перші вишивки мали здебільшого релігійний зміст і оберігали своїх власників від зла. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. Наприклад, новонародженим дарували вишиту сорочу, як оберіг від злих духів.
• Давньогрецький історик Геродот стверджував, що вишивка прикрашала одяг скіфів, які довгий час мешкали на території сучасної України. Археологи навіть знайшли на Черкащині зображення чоловіків в українських національних костюмах, датовані VI ст. н. е.
• Вишиванку завжди майстрували жінки, тому вона символізувала добро, любов і вірність. Одна з традицій зобов'язувала дівчат вишивати своїм нареченим сорочку до весілля.
• Існує легенда, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Так хлопець підтверджував вірність своїй коханій, тому нікого більше не допускав до такого сакрального ритуалу.
• Першим новатором, який поєднав вишиванку зі світським піджаком, був Іван Франко. Навіть на 20-гривневій купюрі письменник зображений у своєму улюбленому стилі.
• Першим ведучим, який з’явився під час прямого ефіру у вишиванці, став Андрій Шевченко. У такому вигляді він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі». Згодом цю тенденцію підтримали й інші журналісти та телеведучі.
• Дуже багато орнаментів сягають своїм корінням ще до язичницьких часів. Наприклад, на вишиванці часто можна побачити знаки сонця, вітру чи громовиці.
• Однією з найгарніших вишиванок вважають Борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. У Борщівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, вдягнута саме в таку вишиванку.
• Орнаменти вишиванки нині красуються не лише на сорочках, але й на автомобілях, татуюваннях та на одязі домашніх улюбленців. Українська вишиванка заполонила майже весь світ.
• Кожен регіон України має свою особливу вишивку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом.

 Науково-технічна бібліотека НЛТУ України щорічно долучається до загальнонаціонального флешмобу до Дня вишиванки "Прийди на роботу у вишиванці". Запрошуємо до перегляду віртуальних виставок-презентацій:

• Віртуальна виставка "Вишиванка — наш генетичний код"
• Тематична книжкова виставка "Барвистий світ вишиванки"
• Віртаульна виставк "Вишиванка – наш генетичний код: особливості вишиванок різних куточків України"
• відеоролик "Всесвітній день вишиванки - день чистої української краси"

Всесвітній день вишиванки
Вишиванка - генетичний код українців.
Символ віри, надії, любові.
Символ сміливості, боротьби та перемог.
Вишиванка єднає українців та друзів України по всьому світу.
Вишиванка - духовна броня українців.
Захистимо своє!

Матеріали /Режим доступу станом на 18.05.2022р./: 
https://www.denvyshyvanky.com/ 
https://svitom.info/turistichni-novini/den-vishivanki-2022-u-mistah-zahodu-ukraini-2022-naicikavishi-podii.html?fbclid=IwAR3hgXQuCAPfR0KBMO7UXIU1IGNv7hvPXijvH3mr8ZVaoEcOyXrn4IUm6aE
https://www.facebook.com/search/top?q=%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
зав.відділу обслуговування і зберігання фондів Валентина Новосад
зав. сектору культурно-просвітницької роботи Христина Гордійчук

Матеріал підготовлено 18.05.2022р.