Calendar

« January 2022 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

Запали свічку пам’яті! Не залишай цього дня своє вікно порожнім

Candle light animatedМіжнародна акція «Запали свічку пам’яті». Геноцид призвів до появи в українців страху бути знищеними за прояви українськості і став причиною деформації української іден­тичності. Страх говорити правду про Голодомор, бути українцем, тривала депресія, бажання забути все, що сталося, призвело до втрати індивідуальної й колективної пам’яті, історичної правди про злочин ге­ноциду та появи історичної колективної психотравми української нації. Нащадки жертв отримали травму геноциду – одну з найважчих серед інших видів колективних травм.

Репресивна політика приховування комуністичним режимом правди про злочин геноциду та нищення історичної пам’яті призвела до по­дальшої травматизації української нації. Відсутність пам’яті про злочин геноциду в українців зумовила політичний і моральний дискомфорт та роздвоєння національної свідомості сучасного українського суспільства.

ПРИЧИНА СМЕРТІ - УКРАЇНЕЦЬ.
Голодомор 1932-33 років забрав життя більшої кількості українців, 
ніж Перша світова війна людей всіх національностей...
Понад мільйон загиблих - діти віком до 10 років.
Цю страшну трагедію принесли на нашу землю московські окупанти.
Як тоді вони вбивали нас Голодом - так сьогодні вбивають мінометами, ГРАДами і зенітними установками...
Наш священний обов'язок - пам'ять про невинно убієнних українців.
Мабуть, немає в Україні родини, яку не зачепила б ця трагедія.
В суботу, 27 листопада - поставте свічку...
Це найменше, що ми можемо зробити заради вічної пам'яті тих, кого забрав Голод...

Дорога свічки. 
Mace James"Ідея «Свічки у вікні» виникла у Джеймса Мейса
 /(англ.James Earnest Mace18 лютого 1952МаскогіОклахомаСША — 3 травня 2004КиївУкраїна) — американський історикполітолог, журналіст, професор Києво-Могилянської академії, дослідник голодомору в Україні, автор звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932—1933 років. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні не раптом і не випадково. Уважний читач, мабуть, помітив, як часто і з яким обуренням писав Джеймс про масові дійства — паради, демонстрації, марші, практиковані в Совдепії, зафарбовуючи ними й олюднюючи потворне лице режиму. Повертаючись з церемоній щодо вшанування жертв Голодомору, які хоч не часто, та все ж відбувалися, він бідкався, що в незалежній Україні відсутні людяні ритуали, на яких головними дійовими особами були б не промовці з мікрофонами, а самі люди. Це його хвилювало, бо казенщина при вшануванні жертв такої трагедії вбивала і живе слово і дух подібних заходів. Ми часто про це розмовляли. Якось, коли я читала йому Шевченка, про що він часто просив, Джеймс, гортаючи офорти Кобзаря побачив відомий автопортрет зі свічкою. Тоді ми проговорили до ранку... Потім він хапався за телефон, розмовляв, переконував. Марно. Його ніхто з колег не зрозумів. Марні фантазії, сказали і мої друзі.
mais4Далі була тяжка хвороба, а коли він вийшов з лікарні і ще увесь у бинтах, майже не тримаючись на ногах усе ж поїхав у Верховну Раду, щоб виступити там з короткою промовою про важливість відновлення історичної пам’яті. Саме тоді озвучив ідею про вшанування полеглих в роки Голодомору свічкою у вікні, об’єднавчим вогником для всіх поколінь, «живих і мертвих і ненарожденних». Хто плескав у долоні, комуністи, як зазвичай, проявилися зі своєю кричалкою «Янкі геть з України». Опісля його було запрошено в офіс В.А. Ющенка, де знову повторив  свою ідею про свічку, яку українці мали би запалити у вікнах своїх осель у день скорботи. Він висловив її уже не вперше, не надто сподіваючись на розуміння, але того дня над присутніми, мабуть, пролетів якийсь світлий ангел. Віктор Андрійович буквально вихопив її з лету й одразу розвинув у масштабний проект.
В листопаді 2003-го Ющенко провів на Михайлівській площі перше масове вшанування жертв Голодомору 1933-го. І запалали свічки у вікнах киян. Це збурило громадськість, але не пресу, крім, звичайно ж, газети «День», яка пильно стежила за усіма подіями. Всього кілька світлин у прокучмівських виданнях, короткі репортажі на телебаченні. Влада не ігнорувала цю тему, проте й не загострювала. Факт загибелі мільйонів українців від спланованого штучного голоду мав залишитися нехай подразнюючим, та все ж просто фактом нарівні з іншими трагедіями, яких так рясно на нашій історичній ниві. Бо що там виокремлювати — знищення Батурина і Запорозької Січі, чи загибель студентів під Крутами, депортацію кримських татар, розстріл українського відродження чи кривавий колапс Другої світової. З’ясувалося, що про ці і багато інших подій можна говорити ось так, через кому. В цьому переліку між комами намагалися затиснути голодомор." /Наталія Дзюбенко-Мейс. Газета "День": №219, (2014)

Джеймс Мейс помер 3 травня 2004 року. Йому було 53 роки. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
...Незадовго до смерті вченому знадобилося переливання крові. Історик просив називати йому імена донорів і одного разу сказав: «Тепер я справжній українець».
"Важко знайти іншу таку тему, де питання пам’яті та прав людини так тісно переплітаються як у випадках із вчиненням тоталітарними режимами геноциду. Саме тому пам’ять про Голодомор для українського суспільства це не тільки питання співчуття, жалю і смутку за жертвами комунізму, але і справа принципу, мірило справедливості та критерій людяності. Ми розповідаємо сімейні історії про штучний голод, передаємо у музеї предмети тієї епохи, а також запалюємо свічку на вікні - у такий спосіб пригадування стає живим процесом, проявом небайдужості та належного вшанування борців та мучеників", – зазначив голова Українського Інституту національної пам'яті Антон Дробович.

"Свіча Джеймса Мейса" - цей документальний фільм розповідає про життя і діяльність видатного історика і дослідника Голодомору Джеймса Мейса. У кінострічці також паралельно подана інформація про геноцид українців у 1932 – 1933 роках  в інтерв’ю з відомими українцями: політиками, істориками, громадськими діячами, які розповідають і дають оцінку подіям Голодомору.

Light a candle of remembranceДо 88-х роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 27 листопада) Український інститут національної пам'яті розпочинає інформаційну кампанію.
Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам'яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932–1933 році. Цього року у фокусі інформаційної кампанії – діти, як найвразливіша категорія жертв сталінського геноциду. А також, те, як розмовляти з сучасними дітьми та підлітками про Голодомор, щоб не травмувати, але водночас передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.
У межах кампанії, до 28 листопада, в соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter та YouTube оприлюднюватимуться інформаційні матеріали про Голодомор, а також 23 листопада відбудеться круглий стіл на тему «Як говорити з дітьми про Голодомор». Тож слідкуйте за оновленням онлайн-ресурсів УІНП протягом наступних двох тижнів.
«Навіть через 90 років Голодомор має безліч «білих плям» та не до кінця досліджених тем – спротив комуністичній політиці, рятівники людей під час геноциду, діти, як найвразливіша категорія жертв штучного голоду. Саме тому цьогорічну інформаційну кампанію з вшанування жертв Голодомору 1932–1933 років ми присвячуємо дітям, які стали жертвами «людиноненависницької» політики більшовиків. Близько 1,5 мільйона дітей до 10 років загинули внаслідок штучного голоду. Ті ж з дітей, хто вижили, стали носіями шокуючого досвіду та правди, яку десятиліттями намагалася приховати радянська пропаганда. Їхні історії, свідчення, життєвий досвід – це неоціненний внесок в збереження національної пам'яті українського народу, невід’ємна складова пізнання Голодомору як одного з найжахливіших злочинів проти людства у XX столітті», – зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Також Інститут закликає долучитися до акції “Запали Свічку пам'яті”. 27 листопада, після 16:00 засвітити свічку і залишити її на підвіконні в пам'ять про мільйони замучених голодом українців.
Інститут розробив тематичну соціальну рекламу для поширення в усіх регіонах. Також закликає усіх охочих завантажувати та поширювати матеріали.
Завантажити: https://tinyurl.com/zutn5jca
 

Матеріали (режим доступу): https://holodomormuseum.org.ua/anons/27-lystopada-16-00-zapaly-svichku-pam-iati-u-vikni/ 
https://www.facebook.com/uinp.gov.ua 
http://library.nltu.edu.ua/index.php/novyny/1136-v-rukakh-shcho-vyrostyly-khlib-ne-zalyshyly-ni-zernyny-pam-iataiemo-zavzhdy
http://library.nltu.edu.ua/index.php/novyny/1137-doroha-svichky-2

Підготувала науково-технічна бібліотека
провідний бібліотекар Х.Гордійчук 

Матеріал підготовлено 26.11.2021р.

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 258-42-50

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page