У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя — немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю і дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова…
«Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.
Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою. «Свої» і «чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника…
"Здав до видавництва роман. Назва "Лютеція". Як завжди, про любов. Буде у вересні. Але то, як відірвати від себе дитину в далеку дорогу - не напестишся, не націлуєшся. Ще раз і ще раз пробігаєш текстом і виловлюєш блохи. Бо письменник в нашій країні може покладатися лише на себе. Треба бути і коректором, і літредактором, і дизайнером обкладинки, і підібрати ілюстрації та ще й наполягти на точному їхньому розміщенні, переглянути, курва маць, макет, обумовити папір, шрифт!!!, завернути назад, знову проглянути, курва, макет... Це як для мене, холєрика, який не може приміряти одяг в крамниці довше, ніж лічені секунди, істинна мука. Але не дано мені цієї муки позбавитися. Не дано. Не в цьому житті." - Юрій Винничук
Украiнцi - народ досить зрiлий i сильний, аби дозволити собi вигадувати власнi мiфи i водночас щиро над ними смiятися. Але перш, нiж смiятися, бажано знати, як усе було насправдi. Бо насправдi все було значно цiкавiше i захопливiше, нiж може вигадати навiть найбурхливiша фантазiя.
Дід Свирид, або ж Свирид Опанасович, простий сільський дід.
Живе собі в селі, тримає хазяйство, любить поговорити про політику і про те, як раніше люди жили. А коли в село провели Інтернет, завів і свою сторінку на Facebook. Де майже щодня постить свої обзори сільської аналітики. З яких люди дізнаються про те, що в світі коїться, що насправді казав Тіллерсон Лаврову, про що собі думає Ердоган, та на якій стадії захворювання знаходиться московський дурник.
Для дідуся нескладно розтлумачити істинний зміст будь-якого засідання Ради Безпеки ООН, бо він уміє читати новини між рядками і своїми висновками щедро ділиться із спраглими достовірних знань читачами. А пишучи про сучасні події часто наводить приклади з історії. Аж якось читачі його блогу не витримали та почали вимагати від сільського блогера написання окремої Історії України.
Отак на вимогу читачів дідусь Свирид і взявся писати історію України, яка має вийти в п’яти книгах: від найдавніших часів і до сучасності. Зараз завершено вже два перші томи, в яких описано події від найдавніших часів і до кінця XIV століття. Їх можна придбати у книгарнях, або через Інтернет.
Науково-технічна бібліотека НЛТУ
вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057
тел.: (032) 258-42-50
e-mail: library@nltu.edu.ua
Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.