«Книжки читай — успіху досягай!». Всеукраїнський тиждень дитячого читання–2021

"До того, як прочитати перше слово, дитина повинна почути читання матері, батька, вчителя, відчути красу художніх образів" /В.О. Сухомлинський/

2 квітня стартувала Всеукраїнська акція «Книжки читай — успіху досягай!» 
з нагоди Всеукраїнського тижня дитячого читання – 2021
Читання – це те свято, яке не повинне закінчуватися ніколи.
Щоб відчути його, треба просто взяти до рук книжку.

Тиждень дитячого читання має давні традиції та набуло сьогодні особливого змісту для кожного учасника, адже в наш час інтенсивного розвитку інформаційних технологій та швидкого Інтернету, надзвичайно важливо зберегти в дітях любов до читання. Нічого не може замінити спілкування дитини зі справжньою книгою, а бібліотеки для дітей у сучасному світі залишаються чи не єдиним осередком дозвілля, де культивують читання, навчають дитину не просто читати, а систематично думати та аналізувати. У теперішній час свято набуває особливого значення – допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертає увагу до проблем дитячого читання. 

У зв’язку з веденням обмежувальних протиепідемічних заходів Всеукраїнський тиждень дитячого читання переведено у формат онлайн.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання розпочався у науково-технічній бібліотеці НЛТУ України оглядом віртуальної книжкової виставки: «Найзнаковіші дитячі книжки незалежної України». Наповненням книжкової виставки стали книги, які популяризують читання серед дітей та підлітків. Ми уклали список із 25 дитячих книжок, які на наш дуже суб’єктивний розсуд справили найбільший вплив на всю дитячу літературу. 

 Привітання Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка з нагоди урочистого відкриття
Всеукраїнського тижня дитячого читання — 2021

 Відеозвернення Заступника Міністра культури та інформаційної політики України Лариси Володимирівни Петасюк з нагоди урочистого відкриття
Всеукраїнського тижня дитячого читання — 2021

Бенефіс однієї книги: Мензатюк З. «Як я руйнувала імперію»
У 2014 р. «Як я руйнувала імперію» - лідер літа за версією «Книжка року 2014» (номінація «Дитяче свято»).

«Як я руйнувала імперію» - перша українська повість для підлітків про останні роки радянської імперії.
Як жили радянські люди?
Як ганялися за дефіцитними товарами?
Кого боялися?
І чого прагнули?
Герої повісті – підлітки, що дружать, сваряться, хуліганять, часом навіть вдаються до чарів, а при тому опиняються в вирі суспільних змін. Читач зрозуміє, чому були неминучими й наступні потрясіння, що їх зазнала Україна.
Чому розвалився Радянський Союз?
І – найголовніше - хто його розвалив?
Дія у книзі відбувається у 88-89-му роках, і уся трагедія тоталітаризму розповідається через сімейні історії головної героїні.У книжці є дуже багато приміток, які допомагають розібратися у радянських реаліях – пояснюється, як працює телефон-автомат, хто такі «совки» і що таке дефіцит.

Чверть століття тому звичайні люди "руйнували імперію". Серед них були старі, і малі; чоловіки і жінки; селяни і городяни; бідні і заможні... Народ прагнув змін і дух свободи прокинувся у серцях українців. Звичайно не лише Україна виходила на мітинги за незалежність, але книга Зірки Мензатюк все ж таки розповідає про події на території нашої держави, зокрема, у селі на Буковині поблизу Чернівців.
Головна героїня - звичайна школярка Яринка. Вона живе з батьками у Києві, а літо проводить у бабусі в селі. Саме там і розгортається більша частина подій. На березі Прута дівчинка знаходить нових друзів, безліч пригод і навіть перше кохання. Всі герої цієї історії живі і справжні: Орися, Ігрек, Півоня - вони мають власне життя і про кожного з них можна написати окрему книгу.

“Як я руйнувала імперію” – це історія киянки Ярини про літні канікули 1988-го та 1989-го років, які вона проводить у бабусі та дідуся у майже фантастичному буковинському селі, де багатьом жителям вдалося зберегти не тільки українські традиції, але й пам’ять про свою національну історію: цісаря, бандерівців і УПА. Незважаючи на літо, канікули і вік головних героїв, мова йтиме про Чорнобильську трагедію, вади радянської освіти, “особливості” легкої промисловості й інші проблеми, з якими доводилося миритися українцям минулого століття. 
Загалом, сюжет книги можна розглядати з кількох точок зору. Перш за все, повість розповідає про останні роки радянської імперії, про фальшивість комуністичної ідеології, зародження національної свідомості і перші протести проти СРСР. При цьому ключову роль у розвитку націоналістично-патріотичної теми тексту стає Яринчина подорож до Латвії, де разом з батьками дівчинка стає свідком мітингу Гельсінської спілки. Спостерігаючи за “окриленими” і “вільними духом” латвійцями, дівчина проводить паралелі між Україною та Латвією і змушує читача засумніватися у її реалістичності:
Збереження історичної пам’яті є надважливою справою для кожної сім’ї. Попри націоналістичний пафос, діти повинні розуміти значимість незалежності, цінність свободи слова та самовираження. Адже вони з дитинства мають те, про що їхні батьки боялися навіть і мріяти. Зірка Мензатюк намагається пояснити сучасним підліткам життя в тоталітарній системі не абстрактними поняттями, а через побут, звичайне життя дівчинки з усіма його барвами – новими знайомствами, цікавими подорожами, веселими пригодами, джинсами «варьонками» і малиновими шнурками. Яринка знайомиться зі своїми однолітками, які підтримують радянську владу, хочуть стати зразковими комсомольцями. Але справжніми друзями для неї є Ігрек, Микола і Півоня, які не бояться свого вільнодумства.

«Як я руйнувала імперію» - це книга про любов до своєї родини, Батьківщини, друзів і навіть домашніх улюбленців. Це одна з перших спроб в дитячій літературі доступно пояснити підліткам життя у тоталітарній системі. Хоча радянська імперія давно зруйнована, однак сучасним підліткам, народженим у незалежній Україні, належить добре засвоїти цей історичний урок, аби він ніколи не повторився знову.

Повсюдне поширення комп'ютерів, смартфонів, планшетів та інших портативних гаджетів в якійсь мірі позбавляють наших дітей дитинства. Замість бігати у дворі вони грають в Counter Strike, а замість збірки конструкторів проходять рівень за рівнем в різних аркадах. На щастя, спосіб відірвати дитину від екрану і замінити віртуальні розваги реальними існує - це захоплива гра , в яку він зможе грати в компанії друзів або навіть в колі сім'ї. Радість живого спілкування нічим не заміниш - це вже незаперечно. І вікторини та конкурси - один з найдоступніших способів весело відпочити і провести з користю час.
Таке проведення вільного часу – хороша нагода отримати новий досвід та емоції. А ще – це можливість знайти справжніх друзів!
Запрошуємо до бібліотеки!

 #ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ#ТИЖДЕНЬ#ДИТЯЧОГО#ЧИТАННЯ

Підготувала науково-технічна бібліотека
абонемент художньої літератури